Дослідження, розпочате у 2014 році в Європейському інституті онкології, охопило 80 пацієнток з дуктальними карциномами in situ (DCIS) та інвазивним раком молочної залози. Вони були випадково розділені на дві группи: половині виконали роботизовану мастектомію, половині – відкриту nipple-sparing mastectomy (NSM) з подальшою реконструкцією залози.
Перша відчутна відмінність була у тривалості операції: робот-асистована процедура тривала в середньому на годину довше (3,5 год).
Не було суттєвої різниці у кількості післяопераційних ускладнень, у жодної жінки протягом 19 місяців після операції не виникло рецидиву захворювання.
Найбільша відмінність між двома групами була у задоволеності пацієнтів та якістю життя. Жінки після роботизованої операції були значно більш задоволені виглядом молочної залози після втручання.
Також значущими були зміни у сексуальному задоволенні до та після операції, а також чутливістю сосків та ареол. Згідно з відповідями пацієнток, вони мали точно такі ж відчуття після операції, як і до неї.
Але говорити про масове впровадження цієї техніки поки що зарано. Дослідження є досить малим, а отримані позитивні результати доволі суб’єктивними. До того ж використання роботів пов’язано зі значно вищими витратами. FDA досі не затвердило роботизовану мастектомію у США.